Іван Федоришин

Іван Федоришин

Іван Федоришин – український гітарист. Народився у Львові. Музику почав вивчати з 6 років у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат ім. С. Крушельницької. Перші 5 років грав на скрипці, а пізніше перейшов на гітару і вивчав її наступних 5 років в класі Петра Брюхіна. Також паралельно займався фортепіано. В 2011 році вступив у Львівській музичний коледж ім. С. Людкевича, де продовжував вивчати гітару в Петра Брюхіна, паралельно беручи уроки у Вікторії Сидоренко. Факультативно займався ще й диригуванням та продовжував освоювати фортепіано. У 2013 році дебютував як виконавець з камерним оркестром КЗ ЛОР ЛМК ім. С. Людкевича у Львіській обласній філармонії та з Львівським камерним оркестром «Молоді Віртуози» в органному залі. В 2014 році продовжує своє навчання по гітарі у Львівській Національній музичній академії ім. М. Лисенка в класі Юрія Курача, паралельно беручи уроки у Юрія Фоміна. З 2016 та по-сьогодні вивчає класичну гітару та інструментальну музичну педагогіку в університеті музики та театрального мистецтва м. Грац (Австрія) в класі Мартіна Мислівчека, паралельно навчаючись у ЛНМА ім. М. Лисенка у Юрія Курача. З 2017 року працює гітаристом в «Trio Grammo“ (клецмер), бере активну участь у гітарних фестивалях та конкурсах таких як :“GuitarVik“,«Гітара-Київ»,“Koblenz International Guitar Festival“(Німеччина),“Zory International Guitar Competition&Festival Gitarra Ignea“(Польща), “Graz International Guitar Week“(Австрія). За весь період навчання відіграв 2 сольних концерти. Мав приємність поспілкуватись та взяти майстер-класи у найкращих класичних гітаристів світу, таких як: Ерік Субчук (Франція-Польща), Філіп Вілла, Ґабріель Біанко,  Жудікаель Перруа (Франція), Карлес Понс, Мігель Траппага, Рафаель Аггіре (Іспанія), Андрас Чакі(Угорщина), Джіомпаоло Бандіні, Луціо Матараццо, Хуго Фернандо Гонцалес-Цуріта, Паоло Пегораро (Італія), Петріт Чеку, Зоран Дюкіч(Хорватія), Крістіан Грубер, Герард Райхенбах (Німеччина), Лукаш Коропачевський (Польща) та Скот Теннант (США).

Лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

#гітаристтежлюдина 🙂 (рубрика, у якій ви зможете ближче познайомитися з учасниками фестивалю GuitarVik)

  • Хобі?
  • Смачно поїсти, попити пиво та поспілкуватись з хорошими та цікавими людьми. Спілкування з такими, та ще й постійно новими людьми тебе розвиває і одночасно-ти розслабляєшся. Але товариство повинно бути таке, з яким ти будеш іти вперед по-житті, а не вниз.
  • Улюблений композитор?
  • Лео Брауер. В його академічній та дуже глибокій музиці, на якій я спеціалізуюсь, присутні елементи музичного стилю rock, який я обожнюю. Я все-таки наполовину рокер, але деколи боюсь собі в цьому зізнатись.
  • Улюблений письменник?
  • Не можу сказати. Мені цікаво,все що написано оригінально та повчально.Але дуже мені запам‘ятався Оскар Уайлд своєю роботою «Портрет Доріана Грея»
  • Улюблене місто?
  • Грац. Воно дуже компактне, гарне і оскільки я там живу, мені легше дати об‘єктивну відповідь. Не люблю великих, забудованих міст.
  • Улюблена пора року?
  • Весна та літо. Я обожнюю коли тепло. Так вільніше і комфортніше набагато себе почуваєш на вулиці,і настрій зовсім інший-веселий)).
  • Улюблений фільм?
  • «Пила». Цей фільм вчить більше цінити життя, відношення до нього і не приймати близько до серця речі, які насправді являються дрібницями. Він  показує як насправді можна покарати людину так, щоб це було ефективно і дало результат на все подальше її життя,оскільки на мій погляд, сучасні демократичні методи на сьогоднішній день,й особливо в нашій державі, на жаль малоефективні. Багато хто не зрозуміє, знаю. Пишіть на месенджер, поясню детальніше)))))»
  • Жайворонок чи сова?
  • По-різному. Залежить, який був попередній день
  • Чому гітара?
  • Як би дивно та кумедно воно не звучало, але займатись гітарою мене надихнули російські «блатні» пісні, які зазвичай як ми знаєм, виконуються під гітарний супровід. В 10 років я знав напам‘ять пісні Круга та Шуфутінського. Але остаточним поштовхом став цей момент, коли після смерті свого батька ми з сім‘єю розглядали його фотографіі в молодості, на яких він з гітарою, оскільки також був гітаристом. Сам він не володів цим інструментом на академічному рівні. Подивившись на ці фото, я остаточно вирішив для себе, що якщо я й буду музикантом, то тільки гітаристом. В процесі навчання я відкрив для себе гітару зовсім з інакшої сторони, й відповідно так званий «шансон» відійшов на задній план, а ми тягнулись і тягнемось до високого професійного мистецького виконавства.